.png){kind=logo}
«Новою поштою» по Україні — за тарифами перевізника.
«Укрпоштою» по Україні — за тарифами перевізника.|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Комбінований тест для виявлення ВІЛ1/2 (HIV1/2), гепатиту С (HCV), гепатиту В (HBsAg), сифілісу (TP) - це швидкий імунохроматографічний аналіз для якісного визначення 4 імунних маркерів, це: антитіла до ВІЛ1/2 (HIV1/2), вірусу гепатиту С (HCV), поверхневого антигену гепатиту В (HBsAg) та антитіл до Treponema Pallidum (TP) у цільній крові/плазмі/сироватці людини. Тільки для діагностики in vitro.
КОРОТКИЙ ОПИС
ВІЧ1/2 (HIV1/2): ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є збудником СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту). ВІЛ належить до сімейства ретровірусів роду лентивірусів, і розділений на дві групи ВІЛ-1 і ВІЛ-2. ВІЛ-1 є високо мутагенним, і може бути розділений на 9 підтипів за мутаціями мембранного білка (A, B, C, D, Е, F, G, Н і О). ВІЛ-2 має 60% нуклеотидних кислот, гомологічних із ВІЛ-1, але вони відрізняються за своєю здатністю інфікувати, ВІЛ-1 є переважним штамом вірусу. Після зараження він швидко мутує і має поганий прогноз. ВІЛ-2 має більш тривалий латентний період, і відносно слабкий у своєму патогенезі.
Гепатит С (HCV): Вірус гепатиту С являє собою РНК-вірус, який є дуже активним вірусним патогеном. Зараження вірусом гепатиту С відбувається попри здорову імунну систему. Він потрапляє в організм через прямий контакт із кров'ю. Вірус атакує клітини печінки, де він розмножується (реплікується). HCV викликає запалення печінки і вбиває її клітини. У 80% ~ 85% людей, попередньо інфікованих НСV, інфекція може переходити в хронічну форму, тобто інфекція не проявляється протягом шести місяців. Більшість людей із хронічним гепатитом С не мають симптомів. У 10% ~ 25% людей із хронічним гепатитом С, захворювання прогресує протягом 10 ~ 40 років, і може призвести до серйозного пошкодження печінки, цирозу та раку печінки.
Гепатит В (НВV): Вірус гепатиту В (HBV) належить до сімейства hepadnaviridae і являє собою ДНК-вмісний вірус. Його ядро містить кільцеву дволанцюгову ДНК і полімерази. Його оболонка містить ліпопротеїни. У крові є п'ять сигнальних білків, і вони вважаються головними серологічними ознаками HBV-інфекції. До них належать поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg); поверхневе антитіло до гепатиту B (HBsAb), оболонковий антиген гепатиту B (HBeAg), оболонкове антитіло до гепатиту B (HBeAb), та ядерне антитіло до гепатиту В (HBcAb). Цей тест визначає поверхневий антиген гепатиту В (HBsAg).
Сифіліс (ТР): Сифіліс являє собою виліковну інфекцію, викликану бактерією під назвою Treponema Pallidum (ТР), яка є гостроінфекційною. Ця інфекція передається статевим шляхом, а також може передаватися від матері до плоду під час вагітності. Хвороба поширюється головним чином шляхом передачі інфекції статевим шляхом або при тісному контакті з людиною, яка має відкриту, вологу сифілітичну виразку.
Повний опис...
ЗБІР І ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ
Збір цільної крові:
1. Використовуючи стандартну процедуру забору крові, візьміть зразок цільної крові з вени або з пальця з використанням пробірки для забору крові.
2. Рекомендується тестувати зразки одразу. Не залишайте зразки при кімнатній температурі протягом тривалого періоду часу. Якщо зразки не протестувати одразу, їх можна зберігати за температури 2 °C ~ 8 °C. Зразки цільної крові, які зберігалися при температурі 2 °C ~ 8 °C понад 7 днів, не придатні для аналізу.
Сироватка та плазма:
1. Використовуючи стандартну процедуру забору крові, візьміть зразок цільної крові з вени з використанням пробірки для забору крові. Для забору плазми використовуйте пробірки для забору крові з відповідним антикоагулянтом.
2. Відокремте сироватку/плазму якомога швидше, щоб уникнути гемолізу.
3. Тест слід проводити одразу після збору зразків. Не залишайте зразки при кімнатній температурі протягом тривалого періоду часу. Зразки можна зберігати при температурі 2 °C ~ 8 °C до 3 днів. Для тривалого зберігання зразки слід зберігати за температури нижче -20 °C.
Перед проведенням тесту доведіть зразки до кімнатної температури. Заморожені зразки повинні бути повністю розморожені та добре перемішані перед проведенням тесту. Не слід заморожувати та розморожувати зразки повторно. Можна використовувати тільки прозорі, негемолізовані зразки.
ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Перед проведенням тесту доведіть пристрій, буфер і зразок до кімнатної температури (10 °С ~ 30 °С).
1. Витягніть тестовий пристрій із саше з фольги, надірвавши по лінії відриву, і помістіть його на горизонтальну поверхню.
2. Для аналізу зразка цільної крові:
① Тримаючи піпетку вертикально, додайте дві краплі цільної крові (приблизно 50 мкл) у кожну лунку для зразка тест-касети. ② Додайте близько двох крапель буфера (входить до складу набору) з флакона безпосередньо в кожну лунку зі зразком.
Для аналізу зразка сироватки / плазми:
Тримаючи піпетку вертикально, додайте 3-4 краплі (80 мкл ~ 100 мкл) сироватки або плазми в кожну лунку для зразка (буферний розчин при цьому не використовується).
3. Зачекайте 15 хвилин і оцініть результати. Не інтерпретувати результати тесту пізніше ніж через 30 хвилин.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Позитивний (+)
Пофарбовані смужки візуалізуються як у контрольній, так і в тестовій знах. Це вказує на позитивний результат.
Негативний (-)
Пофарбована смужка візуалізується тільки в контрольній ділянці. У тестовій ділянці кольорова смужка не з'являється. Це свідчить про те, що концентрація антитіл/антигенів у зразку дорівнює нулю або нижча за межу визначення тесту.
Недійсний
Смужки відсутні взагалі, або смужка з'являється тільки в тестовій ділянці, а в контрольній ділянці відсутня. Повторіть тест з використанням нового тестового набору.
ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ
1 Цей тест був розроблений тільки для тестування зразків цільної крові / сироватки / плазми. Ефективність цього тесту при використанні інших зразків підтверджена не була.
2. Як і для будь-яких діагностичних процедур, підтвердження діагнозу можна зробити тільки після перевірки всіх клінічних і лабораторних результатів дослідження.
3 Цей тест являє собою якісний скринінговий аналіз. Він не призначений для визначення кількісних значень концентрації.
4. Якщо результат тесту негативний, а клінічні симптоми зберігаються, рекомендується провести додаткове тестування за допомогою інших клінічних методів. Негативний результат не виключає можливості розвитку інфекції.